ЧАХ, ЧАХ-ЧАХ-ЧА́Х, виг.

1. Звуконаслідування, що означає звук вихлопних парів, газів і т. ін. Паровоз вугілля й воду вже набрав і — чах-чах-чах! — потихесеньку підходить до состава на путях (Забіла, У.. світ, 1960, 13).

2. розм. Уживається як присудок за знач. ча́хкати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 284.