ЧАСТІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати частим, частішим (у 1, 2 знач.). А бої все частішають (Гончар, II, 1959, 263); У військах інтервентів дедалі гучніше лунали вимоги повернення на батьківщину, частішали випадки відмови воювати проти Радянської Росії (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 14); Постріли на рівнині частішали, чорні султани здіймались по всій довжині німецьких траншей (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 279.