Про УКРЛІТ.ORG

чапля

ЧА́ПЛЯ, і, ж. Болотний дикий перелітний птах з великим дзьобом, довгою шиєю і довгими ногами, який живиться комахами, рибою, земноводними, плазунами та дрібними ссавцями. Гризунів знищують іноді і чорногузи, мартини, великі сорокопуди і чаплі (Корисні птахи.., 1950, 49); Обіч дороги длубається в болоті чапля (Ю. Янов., І, 1958, 228); *У порівн. Цар цвенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться (Шевч., І, 1963, 245); Чоловічок витягнув свою шию з горба, як чапля у дощ, і ловив кожне слово (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 324); Юля взяла відро і, високо, як чапля, підіймаючи ноги, побрела травищем до ріки (Тют., Вир, 1964, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 268.

вгору