ЧАВУ́НКА, и, ж., заст., розм. Залізниця. [Захарко:] Багато людей їде по чавунці? [Митрофан:] Сила! (Кроп., П, 1958, 143); [Микита:] От бачите, ви й розтрусились, і нездужали, а ще кажуть, ніби чавунка — добра вигадка (Сам., II, 1958, 163); — Пішки прийшов, бо чавунки стоять… Горить усе навкруги… (Ю. Янов., IV, 1959, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 261.