ЦІЛЕСПРЯМУВА́ННЯ, я, с. Те саме, що цілеспрямо́ваність. Досі Ольга хоч і числила себе за члена товариства, проте не вдавалася в конкретний зміст роботи і цілеспрямування (Кач., II, 1958, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 228.