ЦІВКОВИ́Й, а́, е́.

1. техн. Який має цівки (у 3 знач.). Рейковий підйомник має дві цівкові рейки. Підіймаються рейки шестернями-зірочками, укріпленими на одному валу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 131); Цівкова машина; Цівкове колесо; // Який здійснюється з допомогою цівок. Цівкова передача.

2. анат. Який є цівкою (у 6 знач.). Цівкова кістка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 224.