ЦЯП, ЦЯП-ЦЯ́П, виг., діал. Ціп, ціп-ціп. Було жінка його вийде вранці да на курей: «цяп-цяп» (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 255.