Про УКРЛІТ.ORG

цюра

ЦЮ́РА, и , ж., діал., заст. Джура. Ой п’є Байда та й кивається, Та на свого цюру наглядається (Думи.., 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Укр.. думи.., 1955, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 254.

вгору