ЦМОКО́ВИНА, и, ж., діал. Грузьке, мокре місце; драговина. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався (Коцюб., I, 1955, 356); Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 242.