ЦИМБАЛИ́СТИЙ, того, ч., розм. Те саме, що цимбалі́ст. — Мені розказував цимбалистий, а йому говорив басистий (Номис, 1864, № 7809).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 214.