ЦИКЛ, у, ч.

1. Сукупність взаємозв’язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу. — Виробна можливість крана вимагає не більше п’яти хвилин на цикл на таких роботах, як бетонування,— сказав Чемериця (Коцюба, Нові береги, 1959, 202); Складовою частиною металургійного циклу є виробництво прокату (Наука.., 5, 1956, 6); Цибулю розмножують вегетативно — дво— і трирічним циклом (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 213); Тактом зветься хід поршня від однієї мертвої точки до другої, протягом якого відбувається частина робочого процесу (циклу) двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 150).

&́9651; Нульови́й цикл див. нульови́й.

2. Послідовний ряд чого-небудь. Акуратно ходила [Люба] до гімназії, бо так робили її подруги, так воліли батьки, і це становило якийсь невід’ємний від її віку цикл обов’язків (Ле, Міжгір’я, 1953, 23); Співробітники Інституту мовознавства АН УРСР беруть активну участь в організованому в 1956 р. Республіканським радіокомітетом циклі передач на мовознавчі теми (Мовозн., XIV, 1957, 141).

3. Певна група наук, дисциплін, об’єднаних за яким-небудь загальним принципом. З великою увагою слухали курсанти лекції природничо-наукового циклу (Наука.., 6, 1959, 46); // Ряд художніх творів одного жанру, об’єднаних спільністю тематики, персонажів і т. ін. Малюючи в цілому циклі «Бориславських оповідань» війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об’єктивним обсерватором (Коцюб., III, 1956, 38); Збираючись малювати сатиричний цикл «Блудный син», Шевченко.. турбується про те, щоб усе в тому циклі було природним, правдивим (Укр. літ. критика.., 1959, 43); У післявоєнні роки Ревуцький створює цикл пісень і хорів, присвячених Комуністичній партії (Мист., 1, 1959, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 211.