ЦИБУЛЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибуля́стий. Праворуч і ліворуч стояли двоповерхові боярські палаци з вибагливим різьбленням, з цибулюватими вежами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 206.