ЦИБО́К, бка́, ч., розм. Те саме, що цибу́к 2. По невеличких огородах.. дерлися угору цибульні цибки (Мирний, IV, 1955, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 206.