ЦЕЙТНО́ТНИЙ, а, е. Стос. до цейтноту; зумовлений цейтнотом, пов’язаний з ним.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 194.