Про УКРЛІТ.ORG

цеберка

ЦЕБЕ́РКА, и, ж. Конічна перев. дерев’яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. Двоє дівчаток пронесли удвох одну цеберку з водою в ворота до коней (Головко, Літа.., 1956, 4); За стойкою буфету я раптом побачив дерев’яну цеберку з водою (Сміл., Сашко, 1957, 202); Коло дровітні в нього стоїть цеберка з смолою, якою він насмолює свої діжки (Ів., Опов., 1949, 68); Чути, як гелгочуть на подвір’ї гуси і біля колодязя дзенькають цеберки (Донч., І, 1956, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 191.

вгору