Про УКРЛІТ.ORG

цвіркотання

ЦВІРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвіркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Якби хто хотів оглянутися за ними [цвіркунами], добачити їх там, звідки продзвеніло їх цвіркотання, та воно доходило знов з іншого місця (Коб., II, 1956, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 186.

вгору