ЦАРА́Т, у, ч. Те саме, що цари́зм. Зовнішня і внутрішня політика царату не задовольняла вже не тільки робітників, а й буржуазію, особливо невміння організувати і вести війну, яка безуспішно тяглася вже третій рік (Панч, В дорозі, 1959, 277); На Сенатській площі ніби досі ще лунає голос декабристів-і перший постріл Кюхельбекера — бунтаря проти деспотичного свавілля царату (Ле, Право.., 1957, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 181.