ЦА́РА, и, ж., діал. Чужий край. Гуцули-мужчини, як-не-як, а сходили з верхів частіше, бували й на долах, ходили різними царами (Хотк., II, 1966, 14); Є на світі велика цара, де робочий чоловік сам собі господар, туди й треба дивитися (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 181.