ЦАБЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вигукувати «цабе», повертаючи волів праворуч. У двір заводу повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами. На передній мажарі погейкував та цабекав сам столітній Вовнига (Баш, Надія, 1960, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 179.