ХІМІКА́ТИ, ів, мн. (одн. хіміка́т, у, ч.). Хімічні реактиви й препарати, а також хімічні вироби. Дезинфекція буває газова та волога. Першу провадять, спалюючи грудкову сірку або користуючись хлорпікрином, а другу роблять розчинами різних хімікатів, що знищують хвороби та шкідників у теплицях (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 34); Точені вироби відбілюють сірчаним газом, кладуть їх у закриту посудину, в якій запалюється сірка. Обезсмолювання і відбілювання провадять в гумових рукавичках, бо хімікати роз’їдають шкіру (Стол.-буд. справа, 1957, 237); Смакові якості кормів Сидір Іванович схильний був приписувати не стільки впливу хімікатів, як його умінню застосовувати на практиці технологію обробки (Добр., Тече річка.., 1961, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 72.