ХІА́ЗМА, и, ж.

1. анат. Перехрещення зорових нервів на нижній поверхні проміжного мозку хребетних. Коли ж хіазма (перехрестя зорових шляхів) лишалася недоторканою, ..прості зорові навички (наприклад, здатність відрізняти світло від темряви) передавалися з одного ока на друге, а складні (скажімо, розпізнавання фігур) — не передавалися (Наука.., 11, 1967, 28).

2. лінгв. Вид синтаксичного паралелізму, коли члени речення другої половини фрази мають зворотний порядок. Настанові стислої виразності і естетичної оригінальності служить і той тип словопорядку, що має назву хіазма (Мова і стиль «Вершників», 1955, 64).

3. У скульпторів — хрестоподібне, симетричне розміщення деталей фігури.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 68.