ХУТРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. Підшивати що-небудь зісподу або обшивати краї чого-небудь хутром (у 3 знач.).

ХУТРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Обмазувати глиною. Як же мені, сестро, такій бути, Чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи (Чуб., V, 1874, 917).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 178.