ХУТОРЯ́НСТВО, а, с. Погляди й поведінка хуторянина (у 3 знач.). В чім же річ? Де ж воно, те хуторянство? Невже тільки в тому, що сюжети для своїх творів я беру з сільських та хутірських глибин (Вас., IV, 1960, 56); Ненавидячи провінціоналізм, національну обмеженість і хуторянство, він [О. Довженко] розглядав своє мистецтво як світове і мав на це цілковите право (Літ. Укр., 10.IX 1974, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 178.