ХРЯ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до хря́кати. Кит-риба.. як хрякнув, ввесь світ стрепенувся (Чуб., II, 1878, 296); [Павло:] Жаби квакнули, свині хрякнули, сполохались горобці — з’явились молодці!.. (Кроп., II, 1958, 381).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 160.