ХРО́МПІКОВИЙ, а, е, хім. Прикм. до хро́мпік; // Признач. для виготовлення хромпіку. В Первоуральську, місті із стотисячним населенням, майже 40 підприємств: хромпіковий, динасовий заводи, старотрубний, новотрубний (Рад. Укр., 1.V 1971, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 153.