ХРОМОСО́МНИЙ, а, е, біол. Прикм. до хромосо́ма. [Воронюк: ] Пробачте, шановний голова Вченої ради, ви особисто говорили добру годину і виклали тут ще раз всю свою хромосомну теорію спадковості, а мені заважаєте дати довідку (Мороз, П’єси, 1959, 199); Найпоширенішими аномаліями у новонароджених є вади у розвитку центральної нервової і серцево-судинної системи, а також природжені дефекти ротової порожнини. Проте з’ясувалося: іноді такі дефекти не пов’язані із спадковою хромосомною патологією (Наука.., 12, 1971, 10); Хромосомна аберація, структурна хромосомна мутація — зміна структури хромосоми. Виникає внаслідок розриву хромосоми і з’єднання розірваних кінців у новій комбінації (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 441).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 152.