ХРОМАТИ́Н, у, ч., спец. Речовина ядер тваринних і рослинних клітин, здатна забарвлюватися основними ядерними барвниками; відіграє важливу роль у зберіганні та передаванні спадкової інформації. Багаті на хроматин ядра клітин мали витягнуту форму (Мед. ж., XIX, I, 1949, 9); Статевий хроматин — то ознака статі, захована у клітинному ядрі. Точніше, у хромосомах — складних ниткоподібних елементах ядра (Наука.., 9, 1970, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 151.