ХОСЕ́ННИЙ, а, е, діал. Корисний (у 1 знач.). Мні [мені] снилась доля, тихий рай родинний, Здоров’я, труд хосенний, щастя (Фр., XIII, 1954, 172); Піп зараз-таки в неділю оповістив у церкві, що най кождий мужик зложить по 20 кр. [крейцарів], то заведуть собі читальню, дуже хосенне діло і богу миле (Март., Тв., 1954, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 132.