ХОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Хворіти. — Трудно мені! — простогне попадя стиха..— Здужали і ви колись, теперки хорієте (Вовчок, VI, 1956, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 126.