ХОРВА́ТИ, ів, мн. (одн. хорва́т, а, ч.; хорва́тка, и, ж.). Південнослов’янський народ, що є основним населенням Соціалістичної Республіки Хорватії, яка входить до складу СФРЮ; представники цього народу. Югославію населяють споріднені між собою народи південнослов’янської групи: серби, хорвати, словенці, босняки, македонці, чорногорці (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 45); Матроси «Варяга» співали, Виводив хорват-капітан (Нагн., Вибр., 1957, 268); — Марічка! — тихо вигукнув Ференц, кидаючись дівчині назустріч. — Марічка! — Виявляється, це була подруга його дочки, хорватка (Гончар, III, 1959, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 125.