ХОЛОДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до холо́дний 1-5, 9, 10. Холодненький морок Потяга з долин, Огорнув пригарок, І ставок, і млин (Граб., І, 1959, 169); Ранок був тихий, але холодненький, так гарно було вилежуватись на м’якому сіні під теплими укривалами (Н.-Лев., III, 1956, 76); — Щось я хотів… Ага, кваску… скажи там, тільки холодненького і побільше… (Добр., Очак. розмир, 1965, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 116.