ХОЛОДИ́ТИСЯ, и́ться, недок., розм.

1. Ставати холодним або холоднішим; холонути. Стихав далекий бій. В бори незримо Ішла печальна осінь, як вдова. Не міг я ворухнутись і очима Стрічав її. І чув, що кров жива Густіє в жилах, терпко холодиться І землю вже не напува гірку (Стельмах, V, 1963, 84); // Охолоджувати себе, своє тіло; освіжатися. Пані кинулась на фотель, а взявши з комоди вахляр, почала холодитися (Фр., III, 1950, 370).

2. Пас. до холоди́ти 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 116.