Про УКРЛІТ.ORG

ходячий

ХОДЯ́ЧИЙ, а, е, розм.

1. Який ходить. Вільному — воля, ходячому — путь (Укр.. присл.., 1963, 155); Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись (Шевч., І, 1951, 349); // Який подорожує, мандрує; мандрівний. Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (Н.-Лев., VII, 1966, 351); // Який може ходити, пересуватися сам (про хворого). Усіх [французів] мучила спрага, та хоч поміж поранених були і ходячі, але вони не наважувалися виходити з хати (Кочура, Зол. грамота, 1960, 315); Тепер у Ольги лишились тільки такі поранені, яких у госпіталях називають ходячими (Дор., Не повтори.., 1968, 23).

2. перен., ірон. Який є живим втіленням кого-, чого-небудь. Для втілення в мистецтві образу сучасника треба мислити завжди значними соціальними категоріями в усій різноманітності суперечностей, почуттів, з глибокими підтекстами.. Інакше на екрані дедалі частіш почнуть з’являтися ходячі схеми замість живих радянських людей (Довж., III, 1960, 8); [Валя:] Даню, ти що — дратуєшся зі мною́ Думаєш, Валя — якийсь циркуляр́ Ходяча резолюція́ (Мокр., П’єси, 1959, 206); На екрані вже він.., цей ходячий колодязь мудрості, сипав би прислів’ями, а тут мовчить (Гончар, Циклон, 1970, 133).

Ходя́ча газе́та див. газе́та; Ходя́ча енциклопе́дія див. енциклопе́дія; Ходя́ча со́вість (чесно́та і т. ін.) людина, основною рисою якої є доброчесність, добропорядність. Учив він сумлінно, бо сам він був ходяча совість людська (Вишня, І, 1956, 6); Мудрий чоловік той Гриць Прутик. Працює на диво всім зразково, віддає кожному, що належиться, словом, ходяча чеснота (Ков., Світ.., 1960, 77); Ходя́чий дові́дник — те саме, що Ходя́ча енциклопе́дія (див. енциклопе́дія). У нього була дивовижна пам’ять.. Дільничний обліковець називав його «ходячим довідником» і не раз звертався до Сої, коли треба було уточнити якусь цифру чи день якоїсь події (Ткач, Плем’я.., 1961, 98); Ходя́чий мрець (мертве́ць); Ходя́чі мо́щі — дуже виснажена, худа людина. Не було вже, мабуть, нічого на світі, що могло би вразити бідного Хаїма. Це був ходячий мертвець (Хотк., І, 1966, 160).

3. Який широко вживають, використовують; загальноприйнятий. «Вільна народна держава» була програмною вимогою і ходячим лозунгом німецьких соціал-демократів 70-х років. Ніякого політичного змісту, крім міщанськи-пишномовного опису поняття демократії, в цьому лозунгу нема (Ленін, 33, 1973, 19); Крок за кроком спростовувала і спростовує поезія ходяче положення про те, що прогрес убиває мистецтво (Рад. літ-во, 7, 1967, 18); // Який узвичаївся, усталився; типовий. Шевченко знав, що більшість армійських офіцерів — п’яниці, картярі і бретери, і хоча Долгов ніби й не був схожий на цей ходячий тип армійця, Тарас Григорович намагався стушуватися і на запитання відповідав якомога лаконічніше (Тулуб, В степу.., 1964, 86); Використовує Старицький у п’єсах і великий матеріал народної фразеології — прислів’я, приказки, ходячі порівняння (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 371); // Який користується великою популярністю; розповсюджений. Мені здається, що Котляревський.., може, якими ходячими у той час піснями і скористувався задля своєї «Наталки» (Мирний, V, 1955, 407); «Декамерон» Боккаччо виріс на грунті ходячих оповідань і анекдотів (Рильський, IX, 1962, 191); // Позбавлений оригінальності, природності; банальний. [Ібсен:] Існує ходяча фраза, за яку завжди ладні вхопитися розумуючі базікала, які повторюють чужі думки, тільки-но захочуть похизувати перед юрбою (Вітч., 5, 1956, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 112.

вгору