Про УКРЛІТ.ORG

хихотіння

ХИХОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Полягають [наймички] потім на купи свого лахміття, і позатихає хихотіння з-під верет, і зморить сон, корявий, як шкіра підошовна (Хотк., II, 1966, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 68.

вгору