ХИТАВИ́ЦЯ, і, ж. Гойдання на хвилях (про судно). — А добре було б зараз покататися! Як ви — не боїтеся хитавиці? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 69); Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати, але море клекотіло весь день, ..а хитавиця хоч і не припинилася, але стала рівнішою (Тулуб, В степу.., 1964, 277); Створюючи корабель, конструктори та інженери найперше дбають, щоб він був якомога стійкіший і якнайменше піддавався хитавиці (Наука.., 12, 1971, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 62.