Про УКРЛІТ.ORG

химородник

ХИ́МОРОДНИК, а, ч., заст. Ворожбит. «Що ж,— думає [Петро], — як і се такий химородник? Піду скоріш, щоб справді не вкоїв він якого лиха». Да ступивши швидкою ходою ступнів з десяток, зупинивсь ізнов, наче об стіну вдаривсь (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 59.

вгору