ХИМОРО́ДНИЙ, а, е, заст.

1. Примхливий.

2. Здобутий чаклуванням. Воску з-під цих бджіл не годиться давати на церкву, бо він не чистий, химородний (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 59.