ХИ́ЛЬЦІ, присл., розм. Те саме, що хильце́м. Гуйван канавою, хильці, підкрадався до місця гаданої зустрічі (Кач., І, 1958, 433).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 57.