ХАРЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок., розм. Те саме, що харчува́тися. Зінько вмовлявся з нею так, що вона житиме в Грицьковій хаті, доглядатиме діти, ..ходитиме коло городу й садка, а за те й сама тим харчитиметься (Гр., II, 1963, 471); Поки онука була. мала то баба ходила на заробітки, копала ріпу та ріпою й харчилась навіть усю зиму (Україна.., І, 1960, 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 28.