ХАЛУПИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що халу́па. [Мотрона:] Краще в халупині, та в своїй! Сонце зійде, у віконце гляне — моє сонце (М. Куліш, П’єси, 1960, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 14.