ХАЛТУ́РНИЙ, а, с., розм. Прикм. до халту́ра; // Який займається халтурою.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 14.