ФІ́ФОЧКА, и, ж., зневажл. Зменш. до фі́фа. Од серця у Полі ще не відлягло від недавньої неприємної розмови з Маценком, ще вона не заспокоїлася, а тут ще й ця фіфочка… (Автом., Щастя.., 1959, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 603.