ФІСТА́ШКОВИЙ, а, с.
1. Прикм. до фіста́шка. Є в Кушці свій колгосп. Він славиться фісташковими гаями. В Радянському Союзі немає іншого місця, де б фісташки росли на такій великій площі (Рад. Укр., 7.I 1967, 4); Фісташкове ядро має зеленкувате забарвлення з фіолетовим бочком, приємного солодкуватого смаку (Укр. страви, 1957,319); // Вигот. із фісташок. Фісташкова олія; // Із фісташками. Фісташковий торт.
2. Який має колір ядра стиглої фісташки; блідо-зелений, зеленкуватий. Він повернувся до своєї лабораторії, сів за стіл і обвів ніби прощальним поглядом пофарбовані у фісташковий колір стіни (Рибак, Час.., 1960, 260).
&́9651; Фіста́шкове де́рево
те саме, що фіста́шка 1. В більш пологих місцях ростуть.. фісташкові дерева. Висотою вони досягають семи метрів, вік триває до 400 років (Знання.., 3, 1966, 29).3. у знач. ім. фіста́шкові, вих, мн. Родина деревних двосім’ядольних рослин.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 601.