ФІСТА́ШКА, и , ж.

1. Південна деревна або кущова рослина родини сумахових із перистим листям та плодами, схожими на горіхи. На височині під фісташками залюбки обирають лігвища архари. На вітах птахи будують гнізда (Знання.., 3, 1966, 29); В Криму і на Кавказі можна побачити цікаву рослину — дику фісташку, відому ще під назвою терпентинного, або скипидарного, дерева (Наука.., 5, 1958, 40).

2. Їстівний плід цього дерева — невеликий горіх, ядро якого має зеленкувате забарвлення. Училися ми у земській начальній школі. На перервах гралися, борюкалися і бігли у крамницю — фісташок на копійку взяти (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 67); У продаж надходять фісташки дикорослих і культурних сортів, які в невеликій кількості вирощують у Криму (Укр. страви, 1957, 319).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 601.