ФІСГАРМО́НІЯ, ї, ж. Язичковий пневматичний клавішний музичний інструмент, звучання якого нагадує орган. Який-то денний порядок нинішнього вечора я уложив собі? ..Россінієва увертюра до «Вільгельма Телля», виконана на фісгармонії (Фр., IV, 1950, 347); А у клубі звучить, без утоми звучить фісгармонія (Криж., Під зорями.., 1950, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 601.