ФІРН, у, ч. Сніг, який внаслідок частого замерзання й розтавання набув форми льодяних крупинок; ущільнений грубозернистий сніг. Сніг у холодних країнах злежується і часом набуває зернистої будови. Ці зерна звуться фірном (Курс заг. геол., 1947, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 601.