ФІОЛЕ́ТОВИЙ, а, е. Синій із червонуватим відтінком; темно-бузковий, фіалковий. Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками, неначе застелені синьо-фіолетовими шматками сукна (Н.-Лев., VI, 1966, 85); Зацвіли айстри, переливаючись синіми, рожевими, білими, фіолетовими барвами (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 600.