ФІОЛЕ́Т, у, ч., поет. Фіолетовий колір, фіолетовий відблиск чого-небудь. Біжить шосе. Прозорим фіолетом Закам’янілі хвилі дальніх гір Укрили па́діл (Зеров, Вибр., 1966, 21); Ясна краска фіалок змінилася у темний фіолет — колір жалоби (У. Крач., Вибр., 1958, 288); Відцвіли вже по дворах соняшники; фіолетом беруться стовбури кукурудзи (Сенч., На Бат. горі, 1960, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 600.