ФІЛІСТИ́МЛЯНИ, ян, мн. (одн. філісти́млянин, а, ч.; філісти́млянка, и, ж.), іст. Народ, що населяв південну частину східного узбережжя Середземного моря в кінці 2-го — першій половині 1-го тисячоліття до н. е. Стрункий, високий стан, мов пальма в гаю, Мов у газелі, ясні очі чорні У філістимлянки (Л. Укр., І, 1951, 332).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 593.