ФІЛІ́ППІКА, и, ж., книжн. Гнівна викривальна промова, виступ проти кого-, чого-небудь. Він наглядно впевнився, що в тієї жінки принаймні язикові мускули були насправжки античного складу та що на красномовство не перевершив би її аніякий Демосфен, ані Ціцерон з їхніми філіппіками (Крим., Вибр., 1965, 358); — Боже, які громові філіппіки сиплете ви на нас, які огненні промови..! (Хотк., І, 1966, 40); Серед старогрецьких ораторів найвидатнішим був Демосфен, який.. обрушив на ворога вільної Греції Філіппа Македонського свої гнівні філіппіки (Наука.., 1, 1969, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 592.